Ситуація на фронті знову загострюється, і це відчувається навіть у повітрі — вчора в кабінеті пахло міцною кавою та якоюсь тривожною напругою, коли ми обговорювали останні зведення. За даними представників ГУР, ситуація стає максимально серйозною. Вадим Скибицький відверто каже, що Росія вже готує нове весняно-літнє наступлення на південному сході. Це не просто слова, вони активно підтягують стратегічні резерви, додаючи ще близько 20 тисяч військових до своєї і без того чималої группировки, яка зараз, за оцінками Misryoum, налічує близько 680 тисяч осіб.
Основна мета окупантів проста і водночас жахлива — повне захоплення Донбасу до вересня. Або, можливо, це лише частина їхнього плану, бо вони постійно змінюють пріоритети під час боїв. Паралельно з цим ворог почав частіше бити балістикою по наших містах. Скибицький підкреслює, що виробництво ракет «Іскандер» сягає 60 штук на місяць, і вони активно розширюють пускові можливості.
Чесно кажучи, ми просто не встигаємо перекривати все сучасними системами Patriot. Просто фізично не вистачає заліза для захисту всієї території. Енергетика знову під ударом. Зима була складною, об’єкти пошкоджені, і ворог це прекрасно розуміє, вдосконалюючи тактику своїх ударів. Це все частина великої кампанії, яка має на меті не лише знищення інфраструктури, а й підготовку поля бою для майбутніх атак.
До речі, нещодавно ворог випустив по Україні величезну кількість зброї — лише за добу 44 ракети та 659 безпілотників. ППО відпрацювала максимально можливо, знищивши 667 цілей, але, на жаль, є загиблі та десятки поранених. І цифри ці постійно змінюються, не встигаєш оговтатись.
Всі ці дії Москви наочно показують, що про жодні реальні переговори мова не йде. Вони просто хочуть продовжувати війну. Володимир Зеленський вже натякав, що ситуація на Близькому Сході може негативно вплинути на наші поставки зброї, і це створює додатковий тиск — або, можливо, це просто реальність, до якої нам доводиться звикати.
Ситуація залишається нестабільною, і що буде завтра — важко сказати напевно. Втім, головне зараз — встояти під цим натиском, поки стратегія ворога стає все більш зрозумілою. Хоча, хто знає, чи не готують вони щось зовсім інше.