Адвокат фігуранта справи «Мідас» заявив, що захист не мав доступу до записів і сумнівається в їх походженні та законності отримання.
Публікація нових аудіоданих у справі «Мідас» знову загострила суперечку навколо матеріалів, які оприлюднили медійники та окремі депутати.
Адвокат Тимура Міндича Андрій Костенко прокоментував обнародувані розмови з телефону свого клієнта, зазначивши, що стороні захисту не надали доступу до цих записів і, відповідно, неможливо перевірити їх достовірність.
Він наголосив: захист не може підтвердити аутентичність ні самих аудіо, ні стенограм, бо їх не передавали ні офіційно, ні неофіційно в межах кримінального провадження.
У цьому контексті звучить ключовий аргумент: без дослідження матеріалів у процесуальному форматі будь-які висновки виглядають передчасними та можуть не відображати реальну картину.
Як стверджує Костенко, у наданих захисту матеріалах справи немає ані відповідних записів, ані їх стенограм. Через це, за його словами, під сумнів ставиться і походження інформації, і законність її отримання, а також обставини появи цих даних у третіх осіб.
Адвокат підкреслив, що наразі відсутні процесуально підтверджені дані, які дозволяли б встановити контекст, учасників чи правову природу оприлюднених аудіо. На його думку, публічні оцінки на цю тему не спираються на перевірку в установленому порядку.
Окремо захист реагує на те, як у медіапросторі формують інтерпретації навколо ситуації.. Костенко заявив, що поширення неперевірених матеріалів поза межами процесуального дослідження має ознаки інформаційної маніпуляції та може розглядатися як тиск, а тому сторона захисту наполягає на повноцінному розслідуванні джерела витоку.
Також адвокат відреагував на припущення депутата Ярослава Железняка про причетність захисту Міндича до витоку, назвавши їх безпідставними. Він вважає, що такі заяви спрямовані на дискредитацію адвокатів і відволікають від реальних першоджерел витоку.
На завершення Костенко згадав, що Міндич готовий надавати пояснення в межах слідства, однак, за словами захисника, слідчі, попри це, не бачать потреби у допиті. І тут суть не в гучності публікацій, а в можливості перевірки фактів та дотриманні процесуальних процедур.