Офіс президента опублікував оновлений список радників та представників після приходу Кирила Буданова. Дізнайтеся, хто залишився, а хто новенький, і чому це важливо для державного управління.
Офіс президента оновив список радників після відставки Андрія Єрмака, і це стало однією з небагатьох прозорих заяв у галузі, яка довгий час залишалася «сірою зоною» влади.
Оновлений склад радників
Зараз у команді президента працює 15 осіб: один штатний радник, шість позаштатних, п’ять радників‑уповноважених і троє представників президента у державних органах.. Серед позаштатних радників, які раніше були лише трьома – Ендрю Мак, Юрій Костюк і Андрій Шевченко – тепер їх шість.. До Костюка і Шевченка приєдналися Олександр Камишін (стратегічні питання), Оксана Маркарова (відбудова та інвестиції), Олександр Кубраков (інфраструктура та взаємодія з громадами) і колишня віцепрем’єр‑міністр Канади Христя Фріланд, відповідальна за економічний розвиток.. Ендрю Мак, американський юрист українського походження, був звільнений 20 січня 2026 року.
Керівна команда Буданова
Нова команда голови Офісу президента Кирила Буданова складається щонайменше з 12 осіб: вісім заступників керівника, два штатних радника, прессекретар Сергій Никифоров і керівниця апарату Марія Вітушок.. У порівнянні з попереднім складом, у ОП більше немає позаштатних радників, а кількість радниць скоротилася з чотирьох до двох – Віталій Мельников і Ірина Трофимчук, про яких у відкритих джерелах мало інформації.. Новим першим заступником став колишній перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця; на своїх посадах залишилися Ірина Мудра, Ігор Жовква, Олена Ковальська й Олег Татаров.. Окремо варто відзначити, що у оновленому переліку відсутній Ростислав Шурма, який раніше був однією з найпомітніших фігур.
Чому це важливо
Зміни у складі радників президента не лише підкреслюють персональний підхід нового керівника, а й вказують на тенденцію розширення кола позаштатних спеціалістів.. Це створює додаткові можливості для залучення експертів з різних сфер, проте одночасно підвищує ризик розмивання відповідальності.. Коли рішення формуються у «сірих» просторах, важко простежити, хто саме несе кінцеву відповідальність за політичні кроки.
Історичний контекст
Офіс президента традиційно був одним з найзакритіших інститутів держави.. До 2024 року про радників можна було дізнатися лише з випадкових згадок у ЗМІ або через запити «відкритих даних».. Оновлення списку, отримане «Рухом Чесно», стало черговим кроком до прозорості, хоча й не розкриває всіх деталей про їхню роль і вплив.
Реальна реакція громадськості
Для багатьох підприємців і інвесторів нові імена в команді президента – це ознака потенційних змін у політиці інвестування та відбудови.. Оксана Маркарова, наприклад, раніше працювала над проєктами у відбудові східних регіонів, що може підвищити довіру інвесторів до інфраструктурних ініціатив.. У той же час, відсутність Ендрю Мака, який був відомий своїми міжнародними зв’язками, може вплинути на зовнішньоекономічні контакти.
Порівняння з попередніми урядами
У порівнянні з попередніми адміністраціями, де кількість позаштатних радників залишалася стабільною, нинішнє розширення вказує на новий підхід до експертизи.. Під час правління Володимира Зеленського у 2022‑2023 роках кількість позаштатних радників залишалася на рівні трьох, а зараз їх вже шість.. Це може свідчити про більш гнучку структуру, орієнтовану на швидку реакцію на виклики.
Перспективи реформ
Незважаючи на кадрові зміни, експерти вважають, що система радників залишиться «сірою зоною», доки не будуть запроваджені чіткі правила підзвітності.. Окремі політичні аналітики пропонують законодавчі ініціативи, які вимагатимуть публікації звітів про роботу кожного радника та їхні рекомендації.. Якщо такі реформи будуть прийняті, це може суттєво підвищити довіру громадськості до процесу прийняття рішень у верхівці держави.