Вечір четверга знову приніс тривожні новини із Запорізької АЕС. Станція залишилася без зовнішнього електропостачання — це сталося вже вчотирнадцяте за час повномасштабної війни, і, чесно кажучи, вже важко звикнути до таких повідомлень. Я пам’ятаю, як у редакції Misryoum ми обговорювали попередній подібний випадок, а тепер знову те саме. Минуло ледь більше тижня, і ось знову.
Команда спостерігачів, що зараз перебуває на майданчику, вже почала розслідування, але наразі жодних конкретних причин ніхто назвати не може. Чи то технічний збій, чи наслідки чогось іншого — поки що тиша. У повітрі кабінету відчувається легкий запах перегрітого принтера, наче він теж нервує через ці новини. Електрику відновили приблизно через сорок хвилин, але чи це заспокоює? Навряд чи.
Ситуація, м’яко кажучи, критична. Рафаель Гросі не втомлюється нагадувати про це, хоча іноді здається, що всі ми вже трохи звикли до цієї небезпеки, що, звісно, найстрашніше. Оці постійні стрибки напруги, перемикання на резервні лінії… наче гра в якусь небезпечну рулетку, де ставкою є безпека цілого регіону.
Варто згадати, що лише на початку березня на станції відремонтували одну з резервних ліній, щоб хоч якось убезпечити роботу. А потім був березень, коли відвалилася «Дніпровська» на 750 кВ, і станція висіла на волосині. Вже 14 квітня сталося тринадцяте відключення — і ось ми тут, знову рахуємо ці випадки.
Чи стане це буденністю? Хочеться вірити, що ні, але реальність вперто каже про інше. Розслідування триває, команда Misryoum продовжує моніторити кожен крок інспекторів, хоча відповіді поки що немає. А можливо, вона і не з’явиться швидко, хто знає…