Заступник командувача ПС Павло Єлізаров аналізує стан малої ППО в Україні. Чому виник дефіцит ефективності, як зміниться система боротьби з дронами та чому війна вимагає «метаболізму» швидких рішень.
У системі оборони України триває болісна, але необхідна трансформація.. Павло Єлізаров, колишній продюсер, який очолив боротьбу з дронами в межах Повітряних сил, відверто розповів про критичні прогалини в захисті українського неба.. Сьогодні головний виклик полягає не лише у браку ресурсів, а у відсутності системності та ефективного менеджменту людського капіталу.
Статистика реальності: чому «Шахеди» долітають
Ситуація з малою ППО до останнього часу нагадувала розрізнені дії без єдиного центру управління.. За даними Misryoum, аналіз діяльності понад трьохсот екіпажів виявив приголомшливі цифри: 170 з них за минулий рік не змогли збити жодного ворожого дрона.. Це не завжди свідчить про брак мужності, але точно вказує на відсутність координації та належного навчання.. В умовах, коли кожен «Шахед» є потенційною загрозою для інфраструктури, такий показник є неприпустимим, тому зараз впроваджується жорстка модель контролю за кожною ціллю.
Нова філософія ППО: від «картоплі» до «піци»
Військовий менеджмент поступово відмовляється від радянських лекал у логістиці озброєння.. За словами Єлізарова, головна помилка полягала у спробі постачати сучасні дрони за принципом «зберігання картоплі», тоді як вони потребують швидкої доставки, подібної до сервісу піци.. Технології розвиваються надзвичайно швидко: якщо раніше дрони-перехватчики ледь долали швидкість у 100 км/год, то сьогодні українські розробки досягають 700 км/год, фактично перетворюючись на ефективні крилаті ракети.
Аналітично важливо розуміти, що сучасна війна — це змагання метаболізмів.. Державна машина, яка роками звикала до бюрократичних процедур, сьогодні змушена адаптуватися до ритму стартапів.. Чому це критично?. Бо вікно можливостей для технологічного прориву є обмеженим.. У 2022-2023 роках Україна мала унікальний шанс змінити хід подій завдяки дроновій перевазі, проте бюрократичні гальма та відсутність швидких управлінських рішень розтягнули конфлікт у часі.. Сьогоднішня інтеграція цивільних фахівців у структури Міноборони та Повітряних сил є спробою виправити ці системні помилки, об’єднавши воєнний досвід із гнучкістю бізнес-підходів.
Оптимізація структури — ще один болючий аспект.. Багато підрозділів намагаються розростатися до масштабів бригад, створюючи величезні логістичні «хвости», які потребують обслуговування, але не додають ефективності на полі бою.. Єлізаров наполягає на тому, що 1900 професіоналів у структурі Lasar’s Group роблять більше, ніж тисячі неструктурованих бійців, бо кожна людина знає своє місце та функцію.. Це урок для всієї армії: перемога вимагає не просто маси, а високої концентрації компетенцій та якісного добору кадрів.
Майбутнє війни, на думку експертів Misryoum, лежить у площині технологічної адаптації.. Оскільки чисельна перевага ворога в живій силі залишається фактором, Україна може виграти лише за рахунок інтелектуальної переваги.. Побудова антидронового «купола» без використання космічних бюджетів — це шлях до створення унікальної української моделі оборони, яка згодом може стати еталоном для інших країн, що стикаються з подібними викликами.